.

.

  С Т А Т Т ╤  П Р О   Н Ь О Г О

Home | Головна | Статт╕ про нього | Творч╕сть | Фото | Контакти

Газета "IL MATTINO"
(╤тал╕я, Неаполь), 18.08.2000
www.ilmattino.it

"Я, укра╖нський музикант, король постеджатор╕в..."

                          Пройшовши школу вимови у пол╕цейського, зараз захоплю╓ в╕дв╕дувач╕в ресторан╕в неапол╕танськими п╕снями.

                         "Ран╕ше знав "O sole mio", пот╕м "усиновлений" Ч╕ро, який навчив мене д╕алекту. Зараз з╕ мною хочуть познайомитися вс╕."

         Сорок рок╕в тому в Львов╕ батько викладав д╕тям скрипку, а син бавився на п╕длоз╕, тод╕ як смичок виводив "I te vurria vasa", - музику без сл╕в. Пот╕м д╕ти т╕кали на дв╕р, на сн╕г; батько ставив одну з тисяч рел╕кв╕й у сво╖й колекц╕╖ пластинок, ╕ музика Неаполя одягалася в рос╕йськ╕ слова, - уся ця музика, кр╕м "O sole mio", п╕сн╕, яка без перекладу так ╕ називалася, ╕ сп╕валася "O sole mio" - всюди, ╕ у Львов╕, ╕ аж до кордону з Польщею, де танцювали п╕д цю мелод╕ю протягом останньо╖ в╕йни.

         "O sole mio" стало одн╕╓ю з перших л╕тер у його музичному буквар╕, буквар╕ розташованому у серц╕. Диплом п╕ан╕ста, безл╕ч концерт╕в, три тисяч╕ к╕лометр╕в... ╕ сорок рок╕в оп╕сля Оleksander, - Рrofessore* Marchenko, ще й поет, якого не дуже любить режим, - зустр╕в Ч╕ро, Ч╕ро Аморозо, 48 рок╕в, м╕ського пол╕цейського (проф╕ль - зловживання у буд╕вництв╕), що працю╓ у квартал╕ Камалдол╕. Зустр╕ч в╕дбулася ш╕сть м╕сяц╕в тому. Тод╕ Оleksander висадився у Неапол╕, ╕ було в нього майна - одна г╕тара та п'ять неапол╕танських п╕сень по-рос╕йськи. Тобто, у сенс╕ репертуару, одним з багатьох "останн╕х" posteggiatore. (прим. ╕т., неап. "постеджаторе" - м╕ський мандр╕вний сп╕вак-музикант; типове неапол╕танське явище у пiсенно-романсовiй культур╕; постеджаторе в╕дом╕ з давн╕х час╕в, аналог╕чн╕ трубадурам, менестрелям, кобзарям.) Але то був posteggiatore голосом ╕ серцем, - в кращих традиц╕ях того артистичного товариства , яке царювало у н╕чному Неапол╕ час╕в Фредер╕ка Другого ╕ яке сьогодн╕ не нал╕чу╓ ╕ двадцятки тих, що ╕ще жив╕ тепер.

         Ч╕ро, пол╕цейський ╕ теж трохи поет, почув Professore - б╕л╕ вуса, джинси ╕ футболка - що сп╕ва╓ на фун╕кулер╕ К'яйя (м╕сце, вибране для дебюту). Це було всього ш╕сть м╕сяц╕в тому: "Ти молодець, amico, - такого нав╕ть в Неапол╕ почу╓ш не щодня. Але з вимовою слабувато..." Це було не зовс╕м те, що чекав почути professore в джинсах в╕д людини у форм╕, яка слухала його сп╕в, серйозно та уважно, до останньо╖ строфи; ╕ побоюючись контролю документ╕в, Оleksander вийшов за пол╕цейським на вулицю. Вони с╕ли у кафе ╕ затим в╕дбулася лекц╕я з неапол╕тансько╖ вимови. Людина у форм╕ слухала, виправлявляла, роз'яснювала. Рrofessore повторював, вимовляючи по буквам, в╕дточуючи слова. Подв╕йн╕ значення ╕ надрив, що вимовля╓ть глухо та ласкаво (як н╕жн╕сть, як природа дихати у слов'ян); сухуват╕сть, що ╕нтону╓ться, як вибух. Неапол╕танець - це вже п╕сня; його розп╕зна╓ш, нав╕ть якщо т╕льки говорить - ╕ все. ╤ Рrofessore, - слов'янин з голови до п'ят, пра-пра-пра-д╕дусь якого, француз, що прийшов до Рос╕╖ ╕з солдатами Наполеона, - все це вбирав, як губка. "Справжн╕й поет, який сп╕ва╓", - коменту╓ сьогодн╕ Чиро з энтуз╕азмом.

         Пройшла перша лекц╕я, перша з багатьох. Слова, музика ╕ неапол╕танське серце, - навколо столу п╕сля вечер╕. Олександр та його дружина Ольга, яка до в╕д'╖зду до ╤тал╕╖ викладала економ╕ку у приватному ун╕верситет╕, проводили вечори з пол╕цейським та його с╕м'╓ю. ╤ Рrofessore кожен раз п╕сля лекц╕╖ Ч╕ро та вечер╕, приготовано╖ дружиною Ч╕ро, Антуанетою, йшов для роботи з г╕тарою на плеч╕ та ще одн╕╓ю п╕снею у сво╓му репертуар╕. Сьогодн╕, якщо порахувати п╕сн╕, ╓ десь 25 найменувань, як╕ в╕н викону╓ з т╕╓ю вимовою, яко╖ нема╓ у Паваротт╕, але не може не бути у справжнього posteggiatore. ╤ зароб╕тки не так╕ вже поган╕. А в Укра╖н╕, приблизно останн╕ п╕втора роки, в╕н геть втратив над╕ю побачити профес╕йно зароблен╕ грош╕. ╤ з╕брав вал╕зи. По╖хав за дружиною, яка, як ╕ Ч╕ро, зм╕нила життя с╕м'╖ Марченко. Сьогодн╕ вони удвох отримують у чотири рази б╕льше того, що отримували в Укра╖н╕. ╤ можна думати про повернення додому.

         Рrofessore-posteggiatore зараз заангажований яхт-клубом "Савойя", для член╕в якого по нед╕лях викону╓ на роял╕ кращ╕ п'╓си свого класичного репертуару. Окр╕м Чиро, ма╓ ще двох м╕сцевих ангел╕в-хранител╕в про яких завжди говорить так: "Н╕коли не зможу в достатн╕й м╕р╕ в╕ддячити Джузеппе далла Веккья, президентов╕ клубу "Савойя", та адвокатов╕ Ренато д╕ Джанн╕."

         Якщо захочете його почути, то профес╕йна зона звична: Борго Мар╕нар╕ , Поз╕л╕по та нов╕ ресторани на вулиц╕ Партенопе, де в╕дроджу╓ться н╕чне життя. Цей митець вм╕╓ також знайти спок╕йний куток або маленьку площу та сп╕вати там, де достатньо перехожих. Але не спод╕вайтеся розп╕знати його по вадах неапол╕тансько╖ вимови - його "Кармелла" (прим. одна з найулюблен╕ших у Неапол╕ классичних неапол╕танських п╕сень) бездоганна. Футболка з написом (якби ж то в╕д спонсора!), голос низький та н╕жний, - ╕ можете присягнутися, що перед вами - в╕н,- справжн╕й posteggiatore. ╤дентиф╕куйте його, ╕ в╕н сповна виявиться. Розмовна ╕тал╕йська - у граматичних тонкощах ще шкутильга╓. Але серце, - по слову Ч╕ро, пол╕цейського-поета, - у серц╕ ╓ все: в╕н справжн╕й неапол╕танець, що прийшов до нас практично сам.

         *professore - ╕т. вчитель музики, зокрема, приватно або у муз. школ╕, чи консерватор╕╖; також музикант-виконавець. Тут ╕ надал╕ залиша╓ться без перекладу та переважно
             скорочено, - задля передач╕ колориту статей: у ╤тал╕╖ "professore" - звична форма звернення до представник╕в перерахованих профес╕й.

Кьяра Грациан╕               


Home | Головна | Статт╕ про нього | Творч╕сть | Фото | Контакти


© О.Марченко